Круглий стіл: Законопроект №5347: чого очікувати арбітражній спільноті?
30 квітня 2021 року відбувся круглий стіл, організований Комітетом з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, разом з Українською Арбітражною Асоціацією (УАА) на тему «Законопроєкт №5347: чого очікувати арбітражній спільноті?».
Участь у заході взяли судді Верховного Суду, Касаційного господарського суду Костянтин Пільков та Ірина Кондратова, Голова підкомітету з питань виконання рішень ЄСПЛ та альтернативного розв’язання спорів Комітету ВРУ з питань правової політики Роман Бабій, заступник Голови МКАС при ТПП України Інна Ємельянова та адвокати, члени Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, Олександр Друг та Кристина Хріпкова. Модерувала дискусію Президент УАА та Голова Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, Олена Перепелинська.
Учасники круглого столу обговорили три напрямки змін, які пропонує проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності арбітражів (реєстр.№5347 від 08.04.2021 року) (Законопроєкт №5347):
(1) передання судам функцій щодо призначення та відводу арбітрів,
(2) реєстрація нових арбітражних установ,
(3) розширення переліку арбітровних спорів.
Необхідність прийняття Законопроєкту обґрунтована потребою вдосконалення законодавства, яке регулює утворення та діяльність постійно діючих арбітражних установ, з метою розвитку альтернативного способу вирішення міжнародних комерційних спорів, зменшення навантаження на державні суди, покращення інвестиційного клімату для великого бізнесу в Україні.
Представники судової влади звернули увагу на відсутність процедури для реалізації судами передбачених Законопроєктом функцій, а також на відсутність у ньому положень про фінансування цих нововведень, зауваживши, що прийняття законопроєкту у запропонованій редакції навряд чи дозволить зменшити навантаження на судову систему України.
Також учасники звернули увагу, зокрема, на те, що існуюча в Україні система цілком відповідає моделі запропонованій у Типовому законі ЮНСІТРАЛ, яка також існує в багатьох інших країнах, і яка передбачає, що функції призначення та відводу арбітрів вирішує Президент Торгово-промислової палати. Ті ж країни, які передали ці функції державним судам, як правило, мають значний історичний досвід виконання судами цих функцій, якого в України, нажаль, немає. Крім того, досвід інших краї свідчить, що в певних випадках, наприклад, в Індії, надання цих функцій судам призводить до того, що питання призначення арбітру може розглядатися кілька років, що повністю нівелює всі переваги арбітражу.
Учасники також висловили занепокоєння, що такий розвиток зробить Україну непривабливим місцем арбітражу та перекреслить всі досягнення та здобутки останніх років, які дозволяють говорити, що на даний час Україна є безпечним та комфортним місцем арбітражу.
Щодо питання реєстрації нових арбітражних установ експерти висловили сумнів, що такий крок дозволить підвищити інвестиційну привабливість України. З цього приводу представники судової влади, МКАС та арбітражної спільноти зауважили, що ринок міжнародного арбітражу – це міжнародний ринок, і навіть зараз ніщо не заважає сторонам обрати арбітраж в Україні або за її межами. І навіть для арбітражу в Україні вибір не обмежений МКАСом, адже сторони можуть обрати арбітраж за регламентом іноземної арбітражної установи, наприклад, ICC, з місцем арбітражу в Україні, або ж обрати арбітраж ad hoc, наприклад, за Регламентом ЮНСІТРАЛ.
Сама собою реєстрація нових арбітражних установ не є ознакою чи чинником, що впливає на інвестиційну привабливість. Для того, щоб відповідна установа була цікава сторонам, вона повинна мати бездоганну репутацію та досвід, які, як показує світовий досвід, треба напрацьовувати роками.
Цікаво, також, що на запит Міністерства юстиції команда експертів USAID досліджувала варіанти розвитку українського законодавства в частині вирішення спорів з іноземним елементом і варіант створення ще одної арбітражної установи розглядався як один, проте не пріоритетний напрям.
Представник профільного комітету ВРУ також звернув увагу на те, що по відношенню до Законопроєкту №3411, який стосується третейських судів, Міністерство юстиції (як автор) займає діаметрально протилежну позицію у питаннях реєстрації третейських судів та їхньої кількості.
Наостанок, учасники відзначили, що розширення кола арбітровних спорів, безумовно, є позитивним розвитком українського законодавства, однак запропоновані зміни не вирішують найбільш проблемні питання у цій сфері, зокрема ті, які пропонувала врегулювати УАА ще в 2019 році (проєкт змін разом із порівняльною таблицею опубліковано на сайті УАА), а крім того, в деяких аспектах, навряд чи суттєво змінять існуючі правила.
Запис круглого столу доступний за посиланням