Amicus Curiae Brief у справі № 910/3022/24
21 вересня 2026 року робоча група УАА подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колективно підготовлений незалежними спеціалістами висновок (Amicus Curiae Brief) щодо справи № 910/3022/24 за позовом компанії Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. в особі представництва в Україні (Компанія) до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, правонаступника Укравтодору (Держагентство).
Спір у справі виник з угоди від 20 січня 2020 року, укладеної між Держагентством і Компанією за результатами тендерної процедури, про виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ — Одеса; виконання робіт мало фінансуватися за рахунок кредитних коштів ЄБРР та ЄІБ. Загальні умови угоди ґрунтуються на Червоній книзі FIDIC 1999 року. Суди попередніх інстанцій відхилили заперечення щодо підсудності спору міжнародному арбітражу, вказавши, що в арбітражному застереженні не визначено ані арбітражної установи, ані регламенту, ані місця арбітражу, а спір за договором, укладеним за результатами публічної закупівлі, у будь-якому разі не є арбітрабельним. 7 вересня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою Держагентства.
На думку робочої групи, у цій Справі порушено важливі питання, вирішення яких Верховним Судом має суттєве значення для розвитку арбітражу в Україні та формування сприйняття України як юрисдикції, дружньої до арбітражу. У межах цієї справи Верховний Суд матиме можливість надати роз'яснення щодо:
- тлумачення арбітражного застереження у договорі, укладеному на умовах Червоної книги FIDIC 1999 року;
- дійсності та виконуваності арбітражного застереження, за яким сторони передали спір на вирішення міжнародного арбітражу без зазначення арбітражної установи, місця та регламенту, зокрема з урахуванням механізму статті IV Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року;
- арбітрабельності спорів за договорами, укладеними у сфері публічних закупівель;
- впливу на чинність арбітражного застереження того, що сторона раніше не заперечувала проти юрисдикції державного суду в іншому спорі за тим же договором.
Робоча група дійшла висновку, що арбітражне застереження про остаточне вирішення спорів у міжнародному арбітражі саме по собі є арбітражною угодою, що виключає юрисдикцію державних судів; що за відсутності згоди сторін щодо формування трибуналу чи правил арбітражу ці питання врегульовує субсидіарний механізм статті IV Європейської конвенції 1961 року, а тому відсутність окремих умов арбітражу не позбавляє застереження дійсності та виконуваності; що цивільно-правові аспекти спорів за договорами про публічні закупівлі є арбітрабельними (частина друга статті 22 ГПК України); і що незаявлення заперечень проти юрисдикції державного суду в одному провадженні не позбавляє сторону права посилатися на арбітражну угоду в іншому спорі.
Висновок підготовлено робочою групою УАА у складі: Олександр Друг, голова робочої групи, партнер Sayenko Kharenko; Валерія Лада, Amicus Curiae Officer УАА, адвокатка; Сергій Уваров, Президент УАА, партнер IMPACTA LAW; Кристина Хріпкова, членкиня Правління УАА, радниця IMPACTA LAW; Каталіна Шкуро, юристка Sayenko Kharenko; Alessandro Platania, старший менеджер з контрактів Webuild (Бухарест, Румунія).
Робоча група сподівається, що цей висновок стане у нагоді Верховному Суду.
Із повним текстом висновку можна ознайомитись тут.