Постанова Апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2018 року у справі № 522/426/17
Інше
Виконання арбітражних угод
Постанова
Апеляційний суд підтвердив, що українське право не забороняє фізичним особам укладати арбітражні угоди і зазначив, що коли арбітражною угодою встановлене місце арбітражу за межами України, суд, що розглядає клопотання за статтею 8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, не повинен брати до уваги неможливість розгляду певної категорії спорів в арбітражі за українським законодавством
Фізична особа, користувач мобільного додатку Viber, звернувся із позовом про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди до Viber Media S.a.r.l. Відповідач просив суди залишити позов без розгляду через наявність у договорі між сторонами (Умовах використання Viber) арбітражної угоди.
Позивач проти клопотання заперечував на тих підставах, що, серед іншого, українське законодавство не допускає укладання арбітражних угод фізичними особами та дозволяє передавати на розгляд міжнародному комерційному арбітражу спори лише з комерційних правовідносин, а не спори щодо захисту права споживачів.
Щодо першого питання, суд констатував що “[м]ожливість фізичної особи бути стороною арбітражної угоди не є забороненою”, і більше того “Укладення арбітражних угод фізичними особами прямо передбачається статтею 1 Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень”.
Щодо другого заперечення, суд проаналізував положення Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” і відзначив, що оскільки “місце арбітражу знаходиться поза територією України, відтак, вказаний Закон застосовується до даних правовідносин лише в частині статей 8, 9, 35, 36”. Ґрунтуючись на цьому, суд не погодився із доводами позивача, що справа щодо захисту прав споживачів на може розглядатися в арбітражі.
Підготовлено Олексієм Масловим, AVELLUM